група а1-8-86
Тут будуть всі новини
10.11.2005 Так, конкретно то що взнав в даний момент я, так то тільки те, що наша класна керівничка Познякова Ольга Олександрівна давно вже не працюе в техникумі. А пішла на роботу на Бурштинську ДРЕС... Никому з одногрупників не можу поки що дозвонитись... Пробував дзвонити Гуличу Васі... був у нього телефон 5-00-76. Тепер в довідковому е Гулич з номиром 25-00-76 міг би то бути номер його батьків, але там стоїть засраний визначник номера и коли я дзвоню так там ніхто не піднімае трубку, але гроші мені відраховуе просто шелени за то що я тут в Чехії послухаю гудки того пристрою на визначення номера....... ВАСЯ ВИКИНЬ ТИ ЙОГО В .......
5.02.2006 Перед новим роком я дозвонився на телефон Мошкуна Богдана. З горем пополам взнав код на село Іващуки... (колись нам и в голову не могло прийти що не мишало б писати телефонні коди). Подзвонив на той номер, що написаний був на останній сторінці в фотоальбомі групи і ... попав на сусіда, в них телефон помінявся. В того доброго сусіда взнав телефон на почту, від почти на якусь рідню Богдана (пробач Богдане, але я не памятаю, то була твоя двоюрідна сестричка чи племінниця!:-). А вже від них на мобіл Богдана... Ну розмова була досить гаряча и довга... Богдан продовжуе жити в Харкові, дружина син і маленький бізнис... Обіцяв приїхати до мене в Чехію, мол з задоволенням подорожуе... НУ НУ, я ЧЕКАТИМУ... Його мобіл писати поки що не буду в контакти, я його просто ще не питався чи можу там написати, але е-маіл там напишу, гірше йому від того не стане. Так само він мені сказав що колись давненько заїздив до Луцишина Зоряна (Чернобиль), але його не застав и толком з ним по мобілу і не говорив. Від Богдана також знаю що в Харькові залишився жити и Клекот Петро (КПП). Здаеться так само приторговуе и живеться йому добре...
26.07.2006 Пройшло вже знову багато часу. Дзвонив КПП до Харькова. Розмова коротенька и в принципі ні про що. Але приемно було чути його голос и чути що людина є з своїм життям надміру спокійна. Обіцяв давати про себе чути. Подивимося.
14.08.2006 Ну вот, місяць ще не минув, а події починають розвиватись. Мошкун Богдан грозився приїхати і навіть почав робити все, щоб як і годиться, виконати свою погрозу. Я зробив для нього виклик і послав його, Богдан поїхав в Київ і там відкривши паспорта взнав, що він не Bogdan а Bohdan... Ну, досить неприемно взнати, що тебе якись бумагомарака перехристив, але то не біда. В мене було це ще гірше.. Я був в Чехії два роки по закордонному паспорту Gudyma Oleg. А як закінчувався строк дії паспорта, так я само собою його в ОВІРІ поміняв на новий... Вот мені не до сміху тоді було - Hudyma Oleh !!! Все, абсолютно все, документи на проживаннья в Чехії, робочі договори, медична страховка, рахунок в банку, міжнародні водійскі права... Пів року доказував, що я не жираф... Ну з викликом не така вже біда, сьогодні написав новий і віддав на поліцію (для провірки, для них так само то дві різних людини, мусять провіряти знову). Тож я тішуся, як до мене одночасно приїдуть два моїх одногрупника - тож ми на ТРОЇХ в два раза більше випити зможемо... (дальший парадокс - на троїх але в два раза, треба буде старатись в три раза більше пити :-)
21.09.2006 Так з великим відступом мушу підтвердити що Мошкун Богдан приїхав до мене в гості в Чехію. Ми з ним попили і винця і горілочки, побалакали трішечки про життя. Позгадували про студенські роки. Домовились триматись в контакті. Богдан залишив мені декілька фотографій.
23.3.2007 До мене випадково прийшов по милу лист від одніеї людини, який був адресований абсолютно іншому Олегу. Я відповів, що помилились адресою, і щоб довго не пояснювати, хто я такий, я дав адресок цієї сторінки. Мені у відповідь прийшло вибачення і одночасно інформація, що проживають в Кузницовську. А саме головне знають Андрія Грицая. По декілька уточненнях підтвердилось, що мова йде про одну і ту саму людину і мені пообіцяли передати телефончик. Я написав свій і тапер чекатиму.
7.7.2007 Ну от і дочекався. Людина як обіцяла так і виконала. Дякую Вам Генадій. Маю вже телефон і вже дзвонив до Гріцая Андрія. Поговорив пару хвилинок, Андрій одружений - хвалився сином. Вже тринадцять років пацану і дуже ним пишаеться - ходить на бокс. Обіцяв прислати пару фотографій і контакти на Франца і на Васю Гулича. Тож чекатиму. В мене терпіння багато, і надіюсь, що слова про то що пора б вже було зустрітись, не ПУСТІ слова.
Ну що, то мабуть поки що і все..
